Позиція ВСУ:"фіктивний" податковий кредит

[admin]

22.09.2015 Верховний Суд України у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області, прийняв Постанову в якій міститься цікавий висновок , який може докорінно змінити судову практику, що переважала в адміністративних судах України до цього.

Згадана справа стосується поширеної в Україні ситуації, коли податкові накладні, які підтверджують право платника ПДВ на податковий кредит-покупця, підписані невідомими особами. При цьому офіційні (зазначені в реєстраційних даних) посадові особи контрагента платника податків заперечують свою причетність до створення та/або діяльності підприємства. Тобто, наявні ознаки фіктивного підприємництва в розумінні статті 55-1 Господарського кодексу України.

В подібних випадках контролюючі органи наполягали на тому, що всі документи, складені від імені фіктивної юридичної особи, не породжують жодних правових наслідків, оскільки фіктивність суб'єкта господарювання свідчить про відсутність у будь-яких осіб повноважень на складання і підписання первинних документів. Відповідно, такими документами не може підтверджуватися право покупця на податковий кредит, незалежно від факту змін у складі активів учасників господарської операції.

Як правило, адміністративні суди оцінювали наведені ситуації з огляду на те, чи насправді відбулася господарська операція, на підставі якої формувалися дані податкового обліку, і чи не позбавлена ця операція ділової мети. Обставина щодо підписання податкових накладних враховувалася у сукупності з іншими обставинами і як самодостатня підстава для невизнання податкового кредиту не розглядалися.

Саме такий спір був предметом розгляду ВСУ по справі ТОВ «Фоззі-Фуд».

У рішенні найвища судова інстанція наполягає на тому, що будь-які документи, виписані від імені осіб, що заперечують причетність до діяльності суб'єкта господарювання, не мають юридичної сили, не посвідчують придбання активів і не можуть підтверджувати право на податковий кредит. Причому фактичне здійснення самої господарської операції не має жодного значення.

Отже, виходить, у відповідній категорії спорів обставини вчинення господарської операції можна не досліджувати, якщо буде встановлено факт непричетності засновників або «офіційних» керівників до діяльності підприємства - у будь-якому разі покупець товарів чи послуг позбавляється права на податковий кредит, бо звітні документи, на думку ВСУ, не є належними.

Не важко передбачити, що робота контролюючих органів після імплементації висновків ВСУ по справі ТОВ «Фоззі-Фуд» у судову практику зводитиметься саме до встановлення факту фіктивності контрагента платників податків, наприклад, через пояснення певних осіб про відсутність у них наміру здійснювати господарську діяльність під час заснування підприємства. При цьому не буде потрібно збирати докази про реальний рух активів між платниками податків, про їх використання у господарській діяльності, існування при цьому ділової мети тощо. Все буде просто: контрагент фіктивний - немає права на податковий кредит. Мрія податківців стане реальністю! І завітати «із відповідним сюрпризом» до платника податків, який і гадки не мав про протиправний характер діяльності його контрагента, можна буде будь-якої миті, навіть за кілька років після вчинення господарської операції.