Цивільно-правова відповідальність співробітників органів безпеки

Зміст


Введення

. Цивільно-правова відповідальність як вид юридичної відповідальності

.1 Поняття юридичної відповідальності

.2 Поняття та ознаки цивільно-правової відповідальності

. Поняття і склад цивільного правопорушення

.1 Поняття та підстави цивільно-правової відповідальності

.2 Протиправність як умова цивільно-правової відповідальності

.3 Шкода як умова цивільно-правової відповідальності

.4 Причинний зв'язок як умова цивільно-правової відповідальності

.5 Вина як умова цивільно-правової відповідальності

. Форми і види цивільно-правової відповідальності

.1 Форми цивільно-правової відповідальності

.2 Види цивільно-правової відповідальності

Висновок

Список літератури



Введення


Питання, щодо понять та юридичної сутністю відповідальності цивільно-правового характеру були завжди актуальними серед юристів. У ході процесу розробки ГК РРФСР 1922 р. і після його прийняття виникало питання про основи відповідальності за радянськими цивільним правовим нормам, принцип провини або принцип заподіяння.

Окремі думки щодо захисту принципу провини мали місце і в юридичних джерелах 20-х років із спрямованістю, в першу чергу, на зобов'язання з причини заподіяння шкоди, а в деяких випадках також, в силу зобов'язань договірного характеру.

Однак позиції панівного становища, безумовно, належали в той період прихильникам принципу заподіяння, яких очолював тоді А.Г. Гойхбарг. В обгрунтування даного принципу, вони спиралися як на текст Цивільного кодексу, так і на міркування соціологічного характеру, що належали їм самим.

Текст ГК, замість відповідальності за провину, містив тлумачення про її незастосовності до порушника, не запобіг наступ шкоди. Коментарі щодо даного тексту грунтувалися на ідеї обумовленості компенсації збитку будь-якого виду, суспільними інтересами, а відмова в його компенсації - лише інтересами того, хто заподіяв цей збиток. З цього випливає висновок загального вигляду про те, що цивільний кодекс обумовлює відповідальність за заподіяння шкоди, соціальним початком заподіяння, а не індивідуальним початком провини.

Відповідальність не вимагає наміру, необережності, і покладається вона у формі санкції за зв'язок об'єктивного характеру, заподіяної шкоди з діяльністю його заподіяла. Дане побудова щонайкраще характеризує дух права радянського періоду, яке всюди замінює моменти суб'єктивного характеру об'єктивними, а в сфері компенсації збитку, враховує також, що відповідно до загального правила, всякий повинен нести ризик власної господарської діяльності та власної поведінки.

Проблеми подібного виду виникали і перед розробниками ЦК 1964р. Дані проблеми мають місце і в поточному Цивільному кодексі. Для того, щоб знайти об'єктивні відповіді на все, існуючі питання, слід більш детально і повно провести розгляд самого поняття відповідальності цивільно-правового характеру, її змісту, видів і т.д.



Следующая страница