Кримінально-правова заборона торгівлі людьми та використання рабської праці

1. Міжнародне законодавство про заборону работоргівлі і рабської праці


1.1 Система міжнародних правових актів про боротьбу з торгівлею людьми та рабством


Тенденції транснаціональності та інтернаціоналізації злочинності обумовлюють необхідність вивчення зарубіжного законодавчого та практичного досвіду профілактики та попередження правопорушень. Даний аналіз має велике значення для розробки відповідних заходів щодо вдосконалення діяльності всіх суб'єктів профілактики правопорушень в Російській Федерації.

Аналіз сучасного стану та структури транснаціональної організованої злочинності свідчить про те, що окремі види її злочинної діяльності розвиваються досить активно. Особливе місце в ієрархії подібної діяльності займає здійснення торгівлі людьми, яка в даний час перетворилося на вигідний бізнес, і становить основне джерело доходу транснаціональних організованих злочинних груп.

Вперше питання про торгівлю рабами був поставлений на розгляд Віденського конгресу (1815 р.), який прийняв Декларацію про заборону торгівлі людьми і їх перевезення, але ці дії не були оголошені злочинними. Реалізуючи дане рішення Англія, Росія, Франція і Пруссія в 1841 р. уклали договір, згідно з яким заборонялася перевезення до Америки негрів-рабів, а торгівля рабами прирівнювалася до піратства, яке в той час вже було кримінально караним.

На слуханні в Конгресі з проблем торгівлі людьми, що відбувся у Вашингтоні 28 липня 1999 було сказано, що щорічно в світі незаконно вивозяться з однієї держави в іншу більше одного мільйона чоловік, тільки в 1997 році були незаконно перевезені зі Східної Європи і СНД в Європу, Азію, Північну Америку 175000 жінок. Точно такі ж дані наводить і начальник НЦБ Інтерполу в Росії В.С. Овчинский. За його підрахунками, злочинні транснаціональні спільноти щороку незаконно вивозять понад мільйон нелегальних мігрантів, а дохід від такої злочинної діяльності перевищує 3,5 млрд. доларів США. На сьогоднішній день грошовий оборот від продажу людей збільшився практично в 4 рази. Експерти Центру ООН щодо запобігання міжнародних злочинів встановили, що світовий оборот від торгівлі людьми з кожним роком все збільшується, зараз він досяг 12 млрд. доларів.

Наведені статистичні дані з усією очевидністю свідчить про те, що в даний час відбувається неухильне зростання обсягів работоргівлі, незаконного вивезення жінок і дітей з рідних країн за кордон для використання з метою сексуальної експлуатації, примусової праці, що загрожує безпеки не тільки окремих держав, а й усього світового співтовариства. Абсолютно прав Н.І. Матузов, коли пише, що «права людини внетерріторіальниє і позанаціонального, їх визнання, дотримання і захист не є тільки внутрішньою справою тієї чи іншої держави». Саме тому світова спільнота, об'єднуючи зусилля, шукає способи протидії розглядався виду злочинності. З цією метою в перебігу двадцятого сторіччя під керівництвом Організації Об'єднаних Націй, Ради Європи та інших міжнародних організацій розроблені і прийняті конвенції, угоди, керівні принципи та рекомендації, спрямовані на реалізацію повноцінної охорони свободи особистості. З цього моменту права людини стають предметом не тільки національного, а й міжнародного правового регулювання, тобто предметом суміщеної регламентації.

Законода...



Страница 1 из 14 | Следующая страница