Правові особливості спадкування за заповітом

Зміст


Введення

1. Загальна характеристика спадкування за заповітом

1.1 Поняття заповіту

1.2 Свобода заповіту. Заповідач

1.3 Таємниця заповіту

2. Зміст і форма заповіту

2.1 Зміст заповіту

2.2 Форма заповіту

3. Виконання і оспорювання заповіту

3.1 Виконання заповіту

3.2 Оспорювання (недійсність) заповіти

Висновок

Список використаної літератури


Введення


Актуальність курсового дослідження обумовлена ??тим, що історично в законах або існувало поняття заповіту в тій чи іншій формі, або малася на увазі можливість людини викласти свою останню волю в письмовому вигляді або передати її усно особі, наділеному повноваженнями від Бога ( священнослужитель, духівник і пр.) або від суспільства (нотаріус та ін.) На сьогоднішній день в Росії законодавець приділяє велику увагу приватному праву, і на перше місце вийшла турбота про людину, про надання йому свободи у викладі його волі і надання максимальних повноважень і можливостей розпоряджатися як своїм майном, так і своїми розумом, фізичним і духовним потенціалом. Пріоритет державних інтересів над приватними у сфері цивільних правовідносин канув у минуле. Але громадянське право перетворилося б на природне, будь воно правом, викладеним у нормах закону, і не вміст воно заборон і обмежень. Заповіт - зроблене в передбаченій законом формі особисте розпорядження громадянина належним йому майном і матеріальними благами на випадок смерті. Призначення заповіту полягає в тому, щоб визначити порядок переходу всього спадкового майна або його частини до певних осіб, а також до держави або окремим юридичним особам. У цьому і полягає відмінність спадкування за заповітом від спадкування за законом. Призначення спадкоємців і порядок розподілу майна між ними залежать виключно від волі заповідача. Складений заповіт, яке б не було його зміст, саме по собі ніякого спадкового правовідносини не породжує. Водночас заповіт виступає як первинний юридичний факт, який у поєднанні з іншим юридичним фактом - відкриттям спадщини - призводить до виникнення спадкового правовідносини: спадкоємці за заповітом закликаються до спадкування.

У числі авторів, так чи інакше зверталися до спадкування за заповітом слід назвати такі імена, як Є. Ю. Валявіна, І. В. Єлісєєв, А. П. Сергєєв, Ю. К. Толстой, Е.А. Суханов, Мозолин В.П, Масляєв А.І., С. С. Алексєєв, Б. М. Гонгало, Д. В. Мурзін, О.Н. Садикова, Л.Ю. Грудцине, А.А. Спектор, Гуев О.М., Т.Є. Абова, О.Ю. Кабалкин, Ю.В. Романець та інші.

Практична значущість роботи полягає в системному теоретичному і практичному дослідженні основних проблем, обумовлених темою. Результати дослідження можуть бути використані в наукових, навчальних і практичних цілях.

Методологічну базу дослідження становлять загальнонауковий діалектичний метод пізнання та пов'язані з ним спеціальні методи, адекватні специфіці цивільного права: аналіз і синтез, формально-логічний, порівняльно-правовий, структурно-системний та інші методи.

Об'єкт дослідження - цивільно - правові відносини у сфері спадкування, предмет - спадкування за заповітом.



Страница 1 из 17 | Следующая страница