Цивільно-правові способи захисту житлових прав громадян

Зміст


Введення

. Загальна характеристика житлових прав громадян та їх гарантій

.1 Основні права і гарантії громадян на житло в РФ

.2 Житлові права і обов'язки

. Способи захисту житлових прав громадян

.1 Поняття захисту житлових прав громадян

.2 Цивільно-правові способи захисту житлових прав громадян

.3 Строки позовної давності

Висновок

Список використаних джерел


Введення


Без перебільшення можна сказати, що житлове право зачіпає інтереси кожного громадянина незалежно від віку чи майнового стану. З жалем доводиться констатувати, що держава довгий час було в боргу у суспільства не тільки за свою будівельну політику, а й за відсутність чіткої, зрозумілої, прозорої та несуперечливої ??системи житлового законодавства.

Стаття 40 Конституції Російської Федерації (далі по тексту Конституція РФ) проголошує право кожного громадянина Росії на житло. [1] Основні ж принципи реалізації даного конституційного права російських громадян, загальні початку правового регулювання житлових відносин при становленні різних форм власності у житловій сфері визначені в новому Житловому кодексі Російської Федерації (далі по тексту ЖК РФ).

Зокрема, в ч. 2 і 3 ст. 1 вказується на те, що громадяни на свій розсуд і в своїх інтересах здійснюють належні їм житлові права, у тому числі розпоряджаються ними.

До 1 березня 2005 р., тобто до введення в дію нового ЖК РФ, законодавство, що регулює житлові відносини, характеризувалося безсистемністю і великою кількістю нормативних актів.

Системні кодифіковані акти були прийняті більш 20 років тому. Очевидно, що соціально-економічні умови в країні настільки сильно змінилися, що в 90-і рр.. минулого століття і на початку XXI ст., основи фактично не діяли, а Житловий кодекс РРФСР (далі по тексту ЖК УРСР) застосовувався в тій мірі, в якій не суперечив законам, прийнятим пізніше.

Цивільний кодекс Російської Федерації (далі по тексту ГК РФ) врегулював відносини, пов'язані і з правом власності на житлові приміщення, і з договором найму житлового приміщення. Проте в цілому житлове законодавство до 1 березня 2005 р. не було упорядковано.

Громадяни вільні у встановленні та реалізації своїх житлових прав в силу договору і (або) інших передбачених житловим законодавством підстав. Громадяни, здійснюючи житлові права і виконуючи випливають з житлових відносин обов'язки, не повинні порушувати права, свободи і законні інтереси інших громадян. При цьому житлові права можуть бути обмежені на підставі федерального закону і лише в тій мірі, в якій це необхідно з метою захисту основ конституційного ладу, моральності, здоров'я, прав і законних інтересів інших осіб, забезпечення оборони країни і безпеки держави.

До основних цивільним житловим прав відносяться:

право укладення цивільно-правових угод з приводу займаного жилого приміщення;

право вселення інших громадян на займану площу;

право користування житлом;

деякі інші права.

В силу безперечною значущості житлових прав громадян постає питання про забезпечення їх ефективного з...



Страница 1 из 7 | Следующая страница