Конвенційні і судові правозахисні механізми Ради Європи

1. Рада Європи: особливості впливу на право Росії


1.1 Європейська система захисту прав людини


Рада Європи був заснований в 1949 р. 10 західноєвропейськими державами, на сьогоднішній день в ньому складається більшість європейських країн. Основним його завданням є створення єдиного європейського співтовариства, яке грунтуватиметься на волі, демократії, визнання прав людини і верховенства права. Для цих цілей Рада виробляє загальні норми для держав-учасниць, створюючи єдину правозастосовчу практику. Діяльність Ради Європи в галузі прав людини спрямована на розширення і зміцнення гарантій, включених до Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, удосконалення міститься в ній переліку прав, прискорення судової процедури і т.д.

Основними органами Ради Європи є Комітет міністрів, Парламентська асамблея, Конгрес місцевих і регіональних влад, Конференція міжнародних НУО, Європейський суд з прав людини, інститут Комісара з прав людини, глава Ради Європи та Генеральний секретар.

Комітет міністрів - орган Ради Європи відповідальний за прийняття рішень, в нього входять міністри закордонних справ всіх входять до Ради держав або їх представники у Страсбурзі. Рішення Комітету міністрів лягають в основу європейських конвенцій, угод та рекомендацій на адресу країн-членів.

Комітет одночасно і урядовий орган, в рамках якого на рівноправній основі обговорюються національні підходи до вирішення проблем європейського суспільства, і колективний форум, де в процесі спільного обговорення формулюються загальноєвропейські підходи до їх вирішення. Разом з Парламентською асамблеєю Комітет міністрів стоїть на сторожі фундаментальних цінностей Ради і контролює дотримання державами-членами своїх зобов'язань.

Комітет міністрів виконує три функції:

є урядовим органом, де на рівноправній основі обговорюються національні підходи до вирішення проблем європейського суспільства;

служить колективним форумом, в рамках якого в ході спільного обговорення формулюються загальні підходи до вирішення європейських проблем;

разом з Парламентською асамблеєю стоїть на сторожі фундаментальних цінностей Ради Європи.

Діяльність Комітету міністрів включає в себе:

ведення політичного діалогу між урядами;

здійснення зв'язків з Парламентською асамблеєю;

взаємодію з Конгресом місцевих і регіональних влад Ради Європи;

прийняття держав у члени Ради Європи. Так в повноваження Комітету міністрів входить запрошення європейських країн вступити до Ради Європи (статті 4, 5 і 6 Статуту). Він також може призупинити членство держави або прийняти рішення про його виключення з числа членів організації. Процес прийняття до Ради Європи починається, коли Комітет міністрів, отримавши офіційну заяву від держави на членство в організації, консультується з Парламентською асамблеєю (згідно резолюції Статуту (51) 30). Асамблея приймає і публікує відповідні висновки. Якщо Комітет вирішує, що держава може бути прийнято до Ради Європи, він приймає резолюцію, в якій запрошує його стати членом організації. У запрошенні вказується кількість місць, яке де...



Страница 1 из 7 | Следующая страница