Курсова робота

Трудові правовідносини (поняття, сторони, зміст)

Виконав: студентка

Шварц М.Ю.

Введення

Поняття «трудові правовідносини» було введено в науковий обіг ще на рубежі ХIX-ХХ ст., але тільки в другій половині минулого століття воно стало однією з основних галузевих категорій. Ми дотримуємося концепції єдиного, складного, комплексного, що триває трудового правовідносини. Трудові правовідносини є єдиним в силу наступних факторів: 1) єдність суб'єктного складу (працівник і роботодавець); 2) єдність об'єкта, тобто найманого, несамостійної праці; 3) єдність змісту (трудові права та обов'язки суб'єктів, передбачені трудовим законодавством, іншими нормативними правовими актами, що містять норми трудового права, колективними договорами, угодами, локальними актами, трудовим договором); 4) єдність існування в часі (за загальним правилом від укладення трудового договору до його припинення); 5) єдність фактичного складу (в частині зміни (модифікації) трудового правовідносини, в якості якого, як правило, виступають односторонні або двосторонні акти реалізації прав і обов'язків суб'єктів).

Вчення про трудових правовідносинах спочатку аналізувалося вченими в тісній єдності з вченням про трудовому договорі. Близькість цих понять очевидна, так як саме трудовий договір за загальним правилом є підставою виникнення правовідносини і в значній частині визначає його зміст. Разом з тим вони нетотожні. Зміст трудового договору складає сукупність його умов, які визначають права і обов'язки сторін. Зміст трудового договору - це всі його умови, а зміст трудового правовідносини - права і обов'язки його суб'єктів, що визначаються трудовим договором і трудовим законодавством, іншими нормативними правовими актами, що містять норми трудового права, колективними договорами, угодами, локальними актами. Відповідно, зміст трудового правовідносини ширше, ніж договірні зобов'язання сторін.

Виходячи з історичного екскурсу