истеми, оскільки правова система має для інших соціальних систем не тільки нормативне значення, але і значення як система закріплення, иерархизации і забезпечення існуючих цінностей і також має свою власну систему цінностей і свій ціннісний зміст. Тому необхідно розглядати ціннісно-нормативне значення правової системи в соціальній системі, що визначає існування такої важливої ??функції правової системи як ціннісно-нормативна функція.

Зауважимо також, що зовсім виразно виражена роль правової системи щодо держави. При цьому, якщо в минулі часи завдання полягало у формуванні конституційної держави, то в даний час вона пов'язана з формуванням правової держави. Тому можна констатувати, що правова система своєї націленістю на відповідні зміни держави виконує функцію формування правової держави.

Багато чого з того, що необхідно для виходу до правової держави визначається правовою системою: від гуманітарно-правової складової у вигляді визнання і дотримання невідчужуваних прав людини, нормативно-правового компонента, у вигляді верховенства права і правових законів, до інституційно-правового компонента, у вигляді належної правової організації державної влади на основі принципу поділу влади. Все це пов'язано з функціональною характеристикою правової системи, націленої на відповідні зміни в державі та державної влади.

Функціональна розмаїтість, що відображає існування правової системи, виявляється у взаємодії з іншими правовими системами. Тому можна прийняти точку зору відомих компаративістів К. Цвайгерта і Х. Кетц, що визначальним моментом є встановлення правового стилю, отличающего правові системи в правові сім'ї.

Особливості правового стилю виражені в історичному походження і розвиток правової системи, панівної доктрині юридичної думки і її специфіці, своєрідності правових інститутів, ідеологічних факторах.

Думається, що формування правового стилю є функцією правової системи, визначаючи її національну своєрідність з одного боку (правова система Росії) і входження до складу правової сім'ї (євразійська правова сім'я).

У сучасних умовах характеристика функцій правової системи повинна зв'язуватися з процесами універсалізації та уніфікації права, які визначаються глобалізацією та регіоналізацією, локалізацією і спеціалізацією суспільних відносин. Так, правова система повинна реагувати на взаємодію таких учасників глобалізації як держава і транснаціональні корпорації, виконуючи функцію забезпечення партнерства і співробітництва; на регіональному рівні, де формуються інтегративні правові системи (наприклад, Європейський Союз), складається така функція національної правової системи як делегування повноважень суб'єктам права інтегративної правової системи; для локального рівня характерно формування локальних систем спеціального регулювання відносин і тому правова система виконує Регламентаційний функцію; на спеціалізованому рівні відбувається постійна диференціація соціальних зв'язків і відносин, що зумовлює виконання правовою системою функції спеціалізації правового регулювання.

Висновок

Наведені судження дозволяють зробити висновок, що «правова система» охоплює поряд із системою права багато інші компоненти. Розглядається поняття дозволяє отримати більш повні уявлення про історико-правові особливості країни на п...