онних актів, що стосуються практично всіх сторін державного і суспільного життя. Закладено солідні правові основи державної незалежності. Вироблено основи зовнішньої політики України, що сприяє впевненому входженню нашої молодої держави у Європейське і світове співтовариство повноправним членом.

Наша політика грунтується на дотриманні загальновизнаних норм і принципів міжнародного права. Статуту ООН, Гельсінського Заключного акта, Паризької хартії для нової Європи, документів апробації та виваженості в оцінках.

Система права України нині перебуває на стадії еволюційної трансформації: відбувається вдосконалення існуючих і формування нових галузей та інститутів права.

ВИСНОВКИ

В ході курсової роботи були розглянуті основні характеристики права, а також особливості деяких правових систем сучасності, і зроблені наступні висновки.

Право - система норм (правил поведінки) і принципів, встановлених або визнаних державою як регулятори суспільних відносин, які формально закріплюють міру свободи, рівності і справедливості відповідно до суспільних, груповими та індивідуальними інтересами (волею) населення країни, забезпечуються всіма заходами легального державного впливу аж до примусу

Термін право має різне тлумачення у народів світу. Однак його об'єднуючою основою служить те, що всі народи вбачають в ньому справедливість, правду. Йому притаманні такі категорії: природне право і позитивне право, соціальне право і юридичне право. Юридичне право, у свою чергу, має два значення (об'єктивне юридичне право, суб'єктивне юридичне право).

Право властиві певні ознаки: справедлива і рівна міра свободи, нормативність, формальна визначеність, системність, волеустановленного, загальнообов'язковість, державна забезпеченість.

Принципи права - основні ідеї, керівні положення, що визначають зміст і напрями правового регулювання. Правові принципи поділяються на властиві праву в цілому (загальправові), його окремих галузях (галузеві) або групі суміжних галузей (міжгалузеві).

Найважливіші завдання системи права будь-якої цивілізованої країни - впорядкування та охорона суспільних відносин. Ці завдання право вирішує за допомогою регулятивної і охоронної функції.

Разом з численними визначеннями поняття права, в правознавстві було обгрунтовано і утвердилося поняття «правова система». У вузькому сенсі, правова система - це сукупність джерел права і юрисдикційних органів конкретної держави. Виділяють чотири типи правових систем світу: романо-германську, англо-американську, релігійну та традиційну правові системи.

Романо-германська правова система (континентальна) використовує як основне джерело права - закон. Їй характерні галузеве розподіл права, а також розподіл права на приватне і публічне, високий рівень нормативності і структурованість джерел права.

Англо-американська правова сім'я, інакше її називають сім'єю загального права або англосаксонська правова система. Її основним джерелом права виступає судовий прецедент. Для неї характерно таке: провідна роль у формуванні права відводиться суду, немає кодифікованих галузей права, відсутня класичне розподіл права на приватне і публічне.

Як приклад релігійн...