аві.

Завдання даної курсової роботи:

-вивчити поняття і дати правову характеристику шлюбним договором у міжнародному приватному праві;

-дати порівняльний правовий аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду шлюбно-договірних відносин в міжнародному приватному праві;

-розглянути подальше вироблення уніфікованих положень у регулюванні шлюбно-сімейних відносин на міжнародному рівні.

У курсовій роботі використані загальнонаукові та спеціальні методи пізнання , в тому числі системно-структурний, економіко-правовий, історичний, порівняльно-правовий та ін

1. Поняття і правова характеристика шлюбного договору в міжнародному приватному праві

Темі шлюбного договору в міжнародному приватному праві велику увагу приділяє Т.Ю. Селезньова [14, c.12].

Викликає інтерес також монографія Я І Функа «Шлюбний договір Майнові відносини подружжя, їх участь в господарських товариствах», в якій автор розкриває проблеми даного правового інституту на основі порівняльного аналізу російського та білоруського права [19 , c.58].

Разом з тим, незважаючи на певні напрацювання, у вітчизняній доктрині залишаються практично не дослідженими традиційні механізми міжнародного приватного права, а саме колізійне регулювання стосовно до шлюбного договору з іноземним елементом.

Шлюбний договір - це договір, який регулює взаємовідносини між подружжям. Традиційною метою укладення шлюбного договору є вирішення питань в таких областях сімейного життя, як майно і діти. Не можна недооцінювати дуже великий психологічного навантаження, яку несе процес обговорення і укладення шлюбного договору. Період, що передує укладенню шлюбу, і перші роки після цього пофарбовані в яскраві тони романтичних відносин і очікувань від спільного життя.

Тому будувати любов на договорі в нашій культурі якось незручно і непристойно.

Інститут шлюбного договору, поширений у багатьох країнах світу, має своїм змістом встановлення режиму власності подружжя, а у випадках, що допускаються диспозитивними нормами законодавства, - його зміна.

шлюбний договір міжнародне право

У різних країнах цей інститут має свою специфіку, але суть його всюди одна: надання укладають шлюб можливостей відступу від того режиму подружнього майна, який передбачений у праві даної країни і автоматично починає діяти з моменту укладення шлюбу при відсутності договору. У більшості випадків подружжя досить вільні у виборі варіанту, якому будуть підпорядковуватися їхні майнові відносини. Єдиним обмеженням виступає обов'язковість його несуперечливий вимогам закону, чинного в країні.

Підпорядкування майнових відносин режиму, погодженим між обома подружжям, представляє безперечну завоювання сучасного етапу розвитку шлюбно-сімейних відносин. У цьому плані досить вказати, що по праву ряду мусульманських держав майнові відносини іноді розглядаються як питання особистого статусу і підкоряються закону, який регулює шлюб.

Так, в силу ч.1 ст.12 ЦК Алжиру застосуємо особистий закон чоловіка, який діяв у момент укладення шлюбу, а розділ майна в рамках розірвання шлюбу підпорядковується на підставі ч.2 його ст.12 закону громадянства чоловіка, що діяв ...