Торговельне право ЄС

сування нетарифних заходів у зовнішній торгівлі - нагляду за імпортом іекспортом товарів, кількісних обмежень, заходів підтримки експорту, заходів захисту від демпінгу, субсидування і торгових бар'єрів, торгових преференцій. Крім імпорту та експорту товарів, в сферу торгового права ЄС входить регулювання зовнішньої торгівлі послугами та регулювання питань інтелектуальної власності в міжнародній торгівлі.

Створення ЄС, підготовка до його подальшого розширення, досягнення цілей єдиного ринку, практичне формування економічного і валютного союзу в поєднанні з зовнішніми факторами, такими як створення Світової організації торгівлі та зміна загальної політичної ситуації у світі, призвели до суттєвого оновлення нормативно-правової бази спільної європейської торговельної політики. Торгове право більшою мірою стало відповідати нормам і принципам міжнародного торгового права. З'явилися нові нормативні акти у галузі імпортного регулювання, квотування, антидемпінгового захисту, протидії торговим бар'єрам в третіх країнах, надання торгових пільг країнам, що розвиваються. Суттєво розширилась система міжнародних торговельних угод Співтовариства, в т.ч. за рахунок угод з країнами, що утворилися після розпаду СРСР. Регулювання зовнішньої торгівлі ЄС, включаючи застосування торгових обмежень у зв'язку із загальною зовнішньою політикою і політикою безпеки, здійснюється нормами, прийнятими на базі Договору про Європейське співтовариство. Виходячи з усього вище сказаного, ми приходимо до висновку, що поняття «торгове право Європейського союзу» можна вважати тотожним поняттю «торгове право Європейського співтовариства». Сьогодні торгове право буде однією з найбільш динамічно розвиваються галузей права ЄС.

Варто відзначити, що основні тенденції розвитку зовнішньоторговельного регулювання полягають у все більшій лібералізації світових товарних ринків, посилення ролі між народних організацій, особливо СОТ, зміцненні позицій інтеграційних об'єднань у світовій торгівлі. Ефективне і продумане правове регулювання зовнішньої торгівлі дозволяє ЄС слідувати вищезгаданим тенденціям і при цьому залишатися лідером на світовій торговій арені.

законодавство європейський договірної право

1.2 Основні джерела торгового права ЄС


Набуття чинності актів правотворчості означає початок їх самостійного буття. Ступінь їх обов'язковості, співвідношення з іншими правовими актами залежать від місця, яке кожен конкретний акт правотворчості займає в системі джерел права. В силу унікального своєрідності торгового права питання про його джерелах представляє відому складність. У вітчизняній і зарубіжній спеціальній Установчі договори. Договір про заснування Європейського об'єднання вугілля і сталі 1951 ставив метою створення спільного ринку продукції вугільної та сталеливарної промисловості.

За загальним принципом (ст. 71) повноваження держав членів у питаннях торговельної політики не зачіпалися Договором, крім деяких прямо обумовлених випадків. До таких випадків ставилися:

1. право Ради встановлювати мінімальні і максимальні ставки митних зборів на вугілля і сталь в торгівлі з третіми країнами;

2. повноваження Вищої керівного органу здійснювати контроль над видачею та використанням ліцензій для імпорту (експорту) вугілля та сталі;



Предыдущая страница | Страница 2 из 13 | Следующая страница