ляє собою систему норм права, що регулюють суспільні відносини у сфері взаємодії суспільства і природи з метою збереження, оздоровлення і поліпшення навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь людей.

Екологічне право як одна із галузей юридичної науки являє собою систему наукових знань про екологічний праві як галузі права, про його становленні і розвитку, про принципи та особливості правового регулювання екологічних відносин, основних інститутах екологічного права, держ. регулюванні екологічних відносин, право власності на природні ресурси, юридичної відповідь-ти за екологічні правопорушення, про правовий режим використання та охорони природних ресурсів, навколишнього природного середовища в зарубіжних країнах та ін

Як навчальна дисципліна екологічне право - це система наукових знань про екологічний праві як галузі права, обов'язкових до вивчення у відповідних навчальних закладах, в першу чергу юридичних.

Екологічне право, як і багато інших галузей російського права, не володіє якимось особливим, тільки йому притаманним методом правового регулювання. Тому правильніше говорити не про метод екологічного права, а про методи правового регулювання екологічних відносин.

Взагалі в теорії права існують два основних методи правового регулювання суспільних відносин: імперативний і диспозитивний. Способами впливу на суспільні відносини є:

для імперативного методу - заборона та припис; для диспозитивного методу - навпаки, способи узгодження, рекомендацій.

Іноді в підручниках з екологічного права замість імперативного і диспозитивного методів правового регулювання згадують такі два методи, як адміністративно-правовий метод і метод дозволу. Для адміністративно-правового методу регулювання природоохоронних відносин характерно прояв «влади і підпорядкування» (надання та вилучення (викуп) землі для цілей оборони, прокладки комунікацій, порушень екологічного законодавства). Метод дозволу використовується в екологічному праві при встановленні правомочностей користувача природних ресурсів вільно діяти в процесі внутрішньогосподарського використання.

Широке застосування отримує економічний механізм - у вигляді плати за використання природних ресурсів, економічного стимулювання раціонального використання та охорони навколишнього природного середовища та ін

Переважне значення має імперативний метод в силу соціальної значущості, необхідності суворого дотримання порядку використання і охорони навколишнього природного середовища.

5. Система екологічного права

Системи екологічного права як галузі права, як науки і як навчальної дисципліни діляться на Загальну, Особливу і Спеціальну частини.

У Загальній частині екологічного права містяться інститути та положення, які мають значення для всього екологічного права: предмет і методи в екологічному праві; джерела екологічного права; екологічні правовідносини; право власності та інші права на природні ресурси; право природокористування; державне регулювання природокористування і охорони навколишнього середовища; екологічна експертиза; економіко-правовий механізм природокористування і охорони навколишнього середовища; юридична відповідальність за порушення екологічного зако...