ить актам вищої юридичної сили, передусім Конституції, міжнародним договорам, ратифікованим парламентом тощо;

) розробляється і приймається з дотриманням встановленої законом нормотворчої процедури (нормотворча ініціатива, розробка, обговорення, прийняття, підписання, реєстрація, оприлюднення, набрання чинності);

) має форму письмового документа, складається відповідно до правил нормотворчої техніки, певну структуру і офіційні реквізити - назва акта вказує на орган, який його видав, вид акта, предмет регулювання, дата і місце прийняття; підпис (підписи) відповідальних посадових осіб;

) підлягає обов'язковій державній реєстрації та обліку (в Україні існує Єдиного державного реєстру нормативних актів);

) публікується в офіційних спеціальних виданнях з обов'язковою відповідністю автентичності тексту офіційного зразка (в Україні закони публікуються в «Відомостях Верховної Ради України», газетах «Голос України» і «Юридичний вісник України»; постанови Кабінету Міністрів - у збірниках постанов уряду України; закони та підзаконні акти - в журналі «Офіційний вісник України»).

Отже, нормативний акт - це офіційний документ, створений компетентними органами держави і містить загальнообов'язкові юридичні норми (правила поведінки).

1.2 Нормативний акт як джерело права

У сучасному світі найбільш поширеним джерелом права є нормативно-правовий акт. Насамперед, він є провідним джерелом права в країнах романо-германської правової сім'ї, в тому числі і у вітчизняній правовій системі. Крім цього, він спеціально створювався для того, щоб бути джерелом права, тому в нього спочатку закладені такі властивості, які дозволяють йому бути оптимальною формою права. У порівнянні з іншими джерелами права нормативно-правовий акт має ряд переваг.

Переваги нормативно-правового акта як джерела права:

нормативний акт, завдяки певним правилам викладу, містить точні, лаконічні формулювання правових норм, які виключають можливість різночитань і забезпечують однаковість застосування нормативного матеріалу. Це якість відповідає такій властивості права як формальна визначеність.

нормативні акти в сукупності утворюють єдину систему законодавства. Кожен нормативний акт має своє певне місце в ієрархії нормативного матеріалу, пов'язаний з іншими актами, розрахований на комплексне застосування правових актів. Нормативні акти видаються відповідно до потреб тієї чи іншої галузі права, або ж висвітлюють певне коло однотипних суспільних відносин, тобто відповідають в тій чи іншій мірі системі права. Це дозволяє безперешкодно користуватися нормативним матеріалом в міру необхідності, полегшує пошук потрібних нормативних приписів, допомагає уникати протиріч, можливих в окремих нормативних приписах. Ці якості Нормативно-правового акта відповідають такій властивості права як системність.

нормативно-правові акти можуть бути швидко прийняті, змінені або скасовані в міру необхідності. У результаті вони краще за інших джерел права відповідають потребам суспільного розвитку, більш відповідають типу і рівню суспільних відносин, ніж інші джерела. Ця якість нормативних актів називається оперативністю і відповідає такій властивості права як динамізм.

Нормативний...