якого вони є.

Формально-юридичний метод застосовано для вивчення нормативно-правової бази, що регулює правовий механізм надання акціонерам інформації про діяльність акціонерного товариства, учасниками якого вони є.

Конкретно-соціологічний метод покладено в основу узагальнення і дослідження судової практики з питань, що розглядаються у роботі.

При формулюванні пропозицій щодо вдосконалення законодавства автором використовувалися загальнонаукові методи.

Теоретичну основу дослідження формують праці вчених - юристів, які вивчали загальні положення правовідносин у сфері надання акціонерами інформації про діяльність акціонерного товариства, а саме В.А. Бєлова, П.П. Глущенко, Д.В. Гололобова, Т.В. Закупень, С.С. Занковського, М.Г. Іонцева, Н.І. Косякова, Д.В. Ломакіна, Н.І. Михайлова, А.Д. Осиновського, Г.П. Ручкіна, В.Н. Синельникової, В.В. Цмай, І.С. Шиткіні, а також інших правознавців.

Окремі аспекти, пов'язані з підставою виникнення і природою права акціонера на отримання такої інформації досліджувалися В.А. Бєловим, І.А. Ємцев, І. Лисіхіним, Е.А. Сухановим, І.М. Шабунова і Г.Н. Шевченко.

Вивчення інформації, як об'єкта аналізованих правовідносин, знайшло своє відображення в роботах В.В. Архипова, Н.А. Діамантової, К.В. Проніна і А.С. Селивановская.

Наслідками недостатньо ефективного законодавчого регулювання розглянутого правового механізму відзначалися П.А. Астаховим, Я.М. Грітанс, В.І. Добровольським, О.В. Осипенко, А.А. Пімановим, М.І. Фаенсоном і А.Ю. Федоровим. Питання цивільно-правової відповідальності учасників підприємницьких правовідносин, у тому числі внаслідок зловживання правом, розглядалися М.М. Агарковим, М.І. Брагинським, В.В. Витрянский, К.А. Граве, В.П. Грибановим, О.С. Іоффе, Н.І. Краснової, І.Б. Новицьким, І.С. Перетерским, В.К. Райхером, В.А. Рясенцева, Г.Ф. Шершеневичем та іншими вченими-юристами.

Нормативну базу дослідження складають Конституція Російської Федерації, Цивільний кодекс Російської Федерації, федеральні закони та прийняті відповідно до них нормативні правові акти, що регулюють правовий механізм надання акціонерам інформації про діяльність акціонерного товариства, учасниками якого вони є, а також нормативні акти зарубіжних країн, що регулюють розглянуті правовідносини.

Структура роботи. Робота складається з вступу, висновків, трьох розділів, списку джерел та літератури та додатку.

1. Загальні положення про право акціонера на інформацію про діяльність акціонерного товариства

.1 Юридична природа прав акціонерів як учасників корпорації

Юридична теорія прав акціонерів, по суті відноситься до природи суб'єктивного акціонерного права. Склалося три напрями в дослідженні питання природи суб'єктивного акціонерного права: речове-правова, зобов'язально-правова та корпоративна концепція.

Згідно пануючому в цивілістичній науці погляду більшість цивільних прав ділиться на речові та зобов'язальні. Дослідники інституту юридичних осіб неминуче стикаються з питанням про характер прав, що належать засновникам, учасникам юридичної особи, і слідом за склалася традицією відносять їх або до речовим, або до з...