возахисних рухів та правозахисної діяльності державних органів;

належний рівень правової культури та державно-правової свідомості громадян.

У правовій державі гарантії користування природними правами визначені в конституції, виходячи з розуміння гідності людської особистості, самоцінності індивіда, вимог моральності. Конституція і закони, встановлюючи принципи і способи захисту прав та свобод людини і громадянина, відстоюють їх пріоритетне по відношенню до держави значення. При цьому держава все більш розширює межі своєї діяльності, не обмежуючись констатацією природжених, невідчужуваних прав людини. Воно приймає зобов'язання забезпечувати соціальні, економічні, культурні права індивідів, усувати несправедливість, породжувану їх фактичною нерівністю, прагнути до подолання соціальної нерівності, що викликається демографічними чи економічними причинами. Крім того, державою визнаються колективні права - право націй, право народу, права асоціацій тощо

Закріплюючи в основних законах права і свободи людини і громадянина, держава законодавчо встановлює систему гарантій їх дотримання, а також регламентує способи їх захисту. В арсеналі засобів державного захисту - парламентський контроль, конституційні, судові, адміністративні механізми, запровадження інституту Уповноваженого з прав людини. Держава сприяє організації суспільних механізмів, націлених на підтримку окремих соціальних груп, верств населення, здійсненню різноманітних соціальних програм.

У правовій державі політичне значення надається формуванню і закріпленню позитивних правових традицій, зразків правової поведінки громадян.

Ці характеристики правової держави проявляються в таких досягненнях  суспільно-соціального життя суспільства, які іменуються демократичними цінностями. Це, наприклад, рівність всіх громадян перед законом, можливість вільного висловлювання своїх політичних поглядів, вільні вибори, в тому числі обрання глави держави безпосередньо народом, можливість вибору органів влади (на альтернативній основі: з декількох кандидатів, партій тощо); незалежність суду, свобода друку та ін

Реальне втілення теоретичної моделі правової держави залежить від безлічі факторів, як об'єктивних, так і суб'єктивних.

Правова культура як ідеолого-правовий стан суспільства складається з багатьох чинників, як-то: якість сформованих у суспільстві правових поглядів, а також їх пропаганда і юридичне виховання населення; стабільність правового порядку, стійкість регульованих правом соціальних зв'язків; відповідність юридичних норм об'єктивним потребам соціально-політичного розвитку, ефективність правового захисту порушеного права.

Для формування правової держави істотним виступає такий аспект правової культури, як канали її впливу на суспільство і політичні інститути. Узагальнення фундаментальних юридичних цінностей і їх зведення в атрибут духовного розвитку суспільства здатні стати не тільки організуючим і дисциплінуючим окремих осіб і різні соціальні групи засобом.

У сучасній літературі вказується на три можливі моделі у взаємовідносинах держави і права:

) тоталітарна (держава вище права і їм не пов'язано);

) ліберальна (право вище держави);

) прагматична (держава створює право, але п...