Правове регулювання договірних відносин у сільському господарстві України

стати інструментом кредитування сільського господарства та фактором забезпечення його стабільності та безперервного розвитку.


2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ВИДІВ ДОГОВОРІВ


.1 Договори в сфері реалізації сільськогосподарської продукції


У діяльності аграрних товаровиробників ефективність виробничо - господарської діяльності досягається налагодженою системою збуту виробленої ними продукції, правовою формою якої є договір на реалізацію сільськогосподарської продукції - специфічна угода, згідно з якою виробник зобов'язується на відповідних умовах продати сільськогосподарську продукцію та продукти її переробки, а споживач (замовник) зобов'язується прийняти продукцію і оплатити її. Згідно з Указом Президента України «Про заходи щодо реформування аграрних відносин» від 18 січня 1995 встановлено, що виробники сільськогосподарської продукції самостійно розпоряджаються своєю продукцією, реалізуючи за контрактами (включаючи державні) та іншими договорами.

Система договорів на реалізацію сільськогосподарської продукції включає (рис. 2.1):


Договори на реалізацію сільськогосподарської продукції

договір контрактації сільськогосподарської продукціідоговор купівлі-продажу сільськогосподарської продукціібіржевая угода договір поставкідоговор менидоговор комісії Рисунок 2.1 - Система договорів на реалізацію сільськогосподарської продукції


Договір контрактації сільськогосподарської продукції являє собою механізм державних закупівель, засіб поповнення державного продовольчого резерву шляхом придбання продукції в недержавних сільськогосподарських підприємств. До складу державного резерву входять запаси сировинних, матеріально-технічних і продовольчих ресурсів для забезпечення стратегічних потреб держави, запаси матеріально - технічних ресурсів для виконання першочергових робіт при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та для виконання інших заходів, передбачених законодавством.

Таким чином, державний продовольчий резерв є складовою частиною державного матеріального резерву. Поставка матеріальних цінностей до державного резерву і розміщення замовлень на їх поставку на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності здійснюються в основному на підставі замовлень на поставку продукції для державних потреб з наступним відшкодуванням усіх витрат відповідальних зберігачів.

Пріоритетні державні потреби - це потреби України в товарах, роботах і послугах, необхідних для розв'язання найважливіших соціально - економічних проблем, підтримання обороноздатності країни та її безпеки, створення і підтримання на належному рівні державних матеріальних резервів, реалізації державних і міждержавних цільових програм, забезпечення функціонування органів державної влади, що утримуються за рахунок Державного бюджету України. Державне замовлення є засобом державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення державних потреб, розміщення державних контрактів на її поставку (закупівлю) серед підприємств, організацій та інших суб'єктів господарської діяльності України всіх форм власності.

Державними замовниками виступають Верховна Рада Украї...



Предыдущая страница | Страница 6 из 10 | Следующая страница