ТРУДОВЕ ПРАВО

Лекція № 1. Предмет, метод і система трудового права

. Поняття і предмет трудового права

Трудове право регулює суспільні відносини, які складаються в процесі функціонування ринку праці, організації і застосування праці.

Всі відносини при виробництві матеріальних і духовних благ носять об'єктивний характер і притаманні будь-якої праці. Залежно від економічного становища учасників спільної праці (тобто їх ставлення до засобів виробництва) розрізняють два основні різновиди спільної праці - самостійний працю (тобто праця власників) і найману працю (праця не власників засобів виробництва). Трудове право Республіки Казахстан в даний час регулює відносини тільки найманої праці, хоча й існує точка зору, згідно з якою трудове право має регулювати і праця власників засобів виробництва, якщо їх особисту трудову участь прямо передбачено чинним законодавством (наприклад, у виробничих кооперативах, фермерських господарствах) .

Коло суспільних відносин, що складають предмет трудового права досить широкий і складний.

Центральне місце займають трудові відносини, які виникають між працівником і роботодавцем в процесі здійснення працівником своєї трудової функції. Об'єктом і основним змістом трудових відносин виступає робота, т.е діяльність, пов'язана з безпосередньою реалізацією спроможності громадян до праці.

Трудові відносини, як предмет трудового права характеризуються такими особливостями:

• відносини протікають в умовах внутрішнього трудового розпорядку з підпорядкуванням працівника регламентованим умовам спільної діяльності;
• працівник включається в трудовий колектив конкретної організації;
• виникнення трудових відносини пов'язано з особливим юридичним фактом - допуском працівника до роботи на підставі укладеного індивідуального трудового договору;
• зміст трудових відносин зводиться до виконання строго певної роботи, обумовленої професією, спеціальністю, кваліфікацією і посадою працівника.
• Крім трудових відносин в коло відносин, що утворюють предмет трудового права входять відносини, тісно пов'язані з трудовими (попередні, що випливають або супутні трудовим). До таких відносин відносяться:
• організаційно-управлінські відносини;
• відносини з працевлаштування;
• відносини з професійної підготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо на виробництві;
• відносини з розгляду трудових спорів;
• відносини з нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства.

2. Метод трудового права

Сучасний метод трудового права характеризується чотирма основними ознаками:

1. Поєднання централізованого і локального регулювання трудових відносин. Ця ознака відображає суть державно-правового управління працею. Централізоване регулювання здійснюється за допомогою прийняття нормативно-правових актів, в яких встановлюється мінімум гарантій учасників трудових відносин. Локальне регулювання здійснюється шляхом укладення індивідуальних і колективних трудових договорів, а так само прийняття актів роботодавця.
   
   

   Страница 1 из 3 | Следующая страница