ну (напр., проголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної небезпеки, оголошення війни). Їх особливість полягає в тому, що вони припиняють дію інших законів. Так, введення воєнного стану припиняє дію КЗпП.

Види законів за суб'єктами законотворчості:

прийняті громадянським суспільством (народом) у результаті референдуму;

прийняті законодавчим органом держави.

Однак дана класифікація законів неприйнятна в усіх державах, оскільки в деяких з них законотворчими повноваженнями наділені й інші органи. Зокрема, у Франції законотворчі повноваження має Рада Міністрів, Державна Рада Франції, в США поряд з вищим представницьким органом у прийнятті закону бере участь вища судова інстанція. Крім того, в окремих країнах референдум має лише дорадчий характер (у Швеції) імперативність рішення референдуму залежить від кількості голосів виборців, його схвалили (у Польщі для надання імперативності рішенням референдуму необхідно абсолютна більшість голосів), в США і Канаді проведення референдуму передбачено тільки на рівні суб'єкта федерації і на місцях, в Люксембурзі і Нідерландах референдум взагалі не практикується.

Види законів по межах дії:

закони України;

закони Автономної Республіки Крим.

Види законів за структурною формою:

кодифіковані;

н?? Кодифіковані.

До останніх примикають Зібрання законодавства, Зводи законів, які є актами такого виду систематизації законодавства, як консолідація.

Види законів за галузевою ознакою:

конституційно-правові;

цивільно-правові;

адміністративно-правові і т.п.

Є й міжгалузеві (комплексні) - про охорону здоров'я, освіту та ін

Види законів за сферами суспільного життя:

закони в галузі регулювання економіки;

закони в галузі регулювання політики;

закони в галузі регулювання соціальної сфери;

закони в галузі регулювання військової сфери та ін

Серед основних напрямків розвитку законодавства України можна виділити наступні:

розробка нових законів, необхідність яких випливає з Конституції України;

приведення поточних законів у відповідність з Основним Законом;

адаптація поточних законів до норм європейського і міжнародного права.

Враховуючи вищесказане, можна проаналізувати закон як нормативно-правовий акт вищого представницького органу державної влади або самого народу, який регулює найбільш важливі суспільні відносини (основи конституційного ладу, основні права, свободи та обов'язки людини) шляхом встановлення загальнообов'язкових правил (норм), приймається з дотриманням законодавчої процедури і прийомів законодавчої техніки, має вищу юридичну силу і відповідну структуру та реквізити.

2.3 Підзаконні нормативні акти: поняття, ознаки та види

Особливе місце в системі нормативно-правових займають підзаконні нормативно-правові акти, які складають, до речі, більш...