тися жодні заходи фізичного або морального впливу з метою отримання від нього або від третіх осіб будь-яких відомостей. Воюючим державам у ході збройного конфлікту забороняється заподіювати фізичні страждання цивільного населення або робити які-небудь заходи, що ведуть до його загибелі: вбивства, тортури, тілесні покарання, каліцтва, медичні, наукові досліди, але рівним чином і всяке інше грубе насильство з боку цивільних чи військових представників воюючої сторони. Крім того, забороняються наступні дії: колективні покарання, використання голоду серед цивільного населення як методу ведення війни, терор, грабіж, взяття заручників. Цивільне населення, окремі цивільні особи не повинні піддаватися нападам, а також нападам в порядку репресалій.

Не допускаються акти насильства чи загрози насильства, що мають основною метою тероризувати цивільне населення, а також напади невибіркового характеру. До такого роду дій відносяться: напади, не спрямовані на конкретні військові об'єкти; нападу із застосуванням методів або засобів ведення військових дій, які в кожному разі вражають військові об'єкти й цивільних осіб або цивільні об'єкти, не розрізняючи; бомбардування будь-якими методами або засобами, при яких як єдиного військового об'єкта розглядається ряд явно один від одного і помітних військових об'єктів, розташованих у місті, селі чи в іншому районі, де сконцентровані цивільні особи або цивільні об'єкти; нападу, які можуть спричинити за собою втрати серед цивільного населення, поранення цивільних осіб та шкоду цивільним об'єктам.

Крім того, цивільне населення або окремі цивільні особи не повинні використовуватися для прикриття певних пунктів, військових об'єктів або районів військових дій від нападу (ст. 51 Додаткового протоколу I).

Особи, що відносяться до цивільного населення, не має права відмовлятися (частково або повністю) від прав, які забезпечують їм норми міжнародного права. Для забезпечення поваги й захисту цивільного населення воюючі сторони завжди повинні проводити розходження між цивільним населенням і комбатантами. У ході військових дій воюючі зобов'язані щадити цивільне населення і цивільних осіб.

У міжнародному праві акцентується увага на забезпеченні права недоторканності цивільних лікарень, створених для надання допомоги пораненим, хворим, потерпілим аварію корабля, інвалідам та породіллям. Персонал цивільних лікарень, включаючи їх адміністрацію, а також особи, призначені для розшуку, підбирання, транспортування та лікування поранених, хворих, потерпілих корабельну аварію, цивільних осіб, інвалідів та породіль, знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права (ст. 18-20 Конвенції IV) .

Іноземці має права покинути територію, на якій знаходяться, на початку або під час військових дій, якщо їх виїзд який суперечить державним інтересам країни перебування. Розгляд клопотань таких осіб про виїзд здійснюється зазвичай відповідно до встановленого порядку. Якщо будь-якій особі буде відмовлено в проханні залишити територію, воно може оскаржити рішення в суді або відповідному адміністративному органі.

Правовий режим окупованих територій. Правовий захист цивільного населення повинна забезпечуватися і на тимчасово окупованій противником території, навіть якщо окупація не зустріне жодного збройного опору. Причому територія визнається зайнятою, якщо вона дійсно знахо...