державні органи, громадські організації, широкі кола громадськості. На підставі такого розуміння і більш розгорнутої є класифікація стадій правотворчого процесу, запропонована І.Л. Дюрягіним і А.С. Пріголкіним. Автори виділяють стадії двох основних етапів правотворчості:

" Перший - попереднє формування державної волі, зовні виражається в складанні проекту нормативного акту. Дана ситуація носить підготовчий характер і складається з дій, які безпосередньо не породжують правових норм. Вона створює основу для подальших стадій, будучи передумовою прийняття акта. Тут можна виділити ряд самостійних етапів: прийняття рішення про розробку проекту акта, підготовка проекту, його обговорення, узгодження та доопрацювання.

Другий - офіційне зведення державної волі в норму права, тобто видання нормативного акту. На цьому етапі правотворчого процесу вирішальне значення має діяльність самого правотворчого органу. Сюди ми відносимо внесення проекту на обговорення правотворчого органу, безпосереднє обговорення проекту, прийняття нормативного акта і його опублікування" .

Перераховані стадії притаманні всім видам правотворчості.

Найбільш повно вони проявляються при виданні законів вищими законодавчими органами держави. Ця діяльність найбільш повно моделює правотворчий процес, і хотілося б зупинитися більш докладно на ній з точки зору стадійності, як одного з видів правотворчості [17, c.247].

Висновок

У цій роботі було розглянуто такий процес, як правотворчість, особливу увагу було приділено принципам правотворчості, його видам, а також стадіями правотворчого процесу.

Процес правотворчості - це соціальний процес, який поєднує в собі дію законів об'єктивної дійсності і суб'єктивну волю законодавця. Автор постарався максимально повно викласти ті принципи, на яких базується правотворчість в сучасних демократичних державах, спираючись на які, функціонує його механізм. Як можна детальніше було розглянуто зміст поняття правотворчість в тих аспектах, які були сформульовані в задачах даної роботи.

На завершення роботи хотілося б підкреслити, що, правотворчість - складний процес, який включає в себе дії з приведення правових актів у життя суспільства, починаючи з виявлення проблеми, яка потребує врегулювання, закінчуючи оголошенням правового акту.

друге, правотворчість - неоднозначний процес, тому він ділиться на кілька видів, які виділяються відповідно різними критеріями.

третє, в сучасному світі правотворчість має грунтуватися на демократичних принципах, які забезпечували б легітимний характер правотворчості, його коректність і гуманізм.

Рівень і культура правотворчості, а відповідно і якість прийнятих нормативно-правових актів, - це показник цивілізованості та демократичності суспільства. За допомогою правотворчості норми природного права вдягаються у форму нормативно-правових актів і стають позитивним правом.

Правотворчество як засіб приведення правових актів у суспільство - питання, безумовно, дуже актуальний, особливо на даному етапі розвитку нашої держави. Проблеми правотворчості як розглядаються вченими-юристами, так і регулюються новими правовими актами, покликаними впорядкувати процедуру правотворчості і зробити п...