ідносин та його впливу на ефективність землекористування.

У сучасних умовах земельна територія є найпершим ресурсом суспільного розвитку. У державних і високо урбанізованих зонах і регіонах особливо гостро відчувається дефіцит земельних ресурсів. Основними засобами регулювання є кадастрова оцінка землі та оподаткування земель як об'єктів нерухомості, ефективне і господарське використання з дотриманням екологічних вимог. Необхідною економічним умовою і екологічним вимогою підвищення ефективності використання землі, збереження та збільшення її родючості є всебічне вивчення, якісна характеристика, кількісна та вартісна оцінка землі як засобу виробництва. Тому об'єктивна необхідність кадастрової оцінки земельних угідь безпосередньо обумовлена ??тим становищем, яке займає земля як природна основа матеріального виробництва, тією роллю, яку відіграє земля в процесі незалежно від будь - якої певної форми суспільства.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають при здійсненні діяльності з проведення кадастрової оцінки земель.

Предмет дослідження - це правові норми, що регулюють порядок проведення кадастрової оцінки земель, судова практика, доктрини, концепції, досвід нормотворчої діяльності зарубіжних країн.

Метою дипломної роботи є комплексний аналіз теоретико-правових та нормативно-правових основ, ідей з приводу кадастрової оцінки земель, а також вироблення пропозицій щодо оптимізації правового регулювання.

Дана мета зумовила формулювання таких завдань:

виявити основні етапи розвитку земельно-кадастрових відносин;

дослідити зміст та порядок ведення державного кадастру нерухомості;

провести аналіз зарубіжного досвіду ведення кадастру нерухомості;

розглянути загальні положення і правову природу кадастрової оцінки земель;

дослідити порядок проведення кадастрової оцінки земель;

систематизувати проблеми ведення кадастрового обліку та кадастрової оцінки земель, а також проблеми системи ведення державного кадастру нерухомості та виробити пропозиції щодо оптимізації правового регулювання.

Методологічною основою дослідження з'явилися загальнонаукові методи пізнання, а також ряд приватно-наукових методів (формально-логічний, історичний, статистичний та порівняльний аналіз). До числа методів дослідження також належали: системи збору первинної інформації та її обробка (опис, узагальнення, диференціювання, аналіз, синтез), моделювання рішень.

Теоретичною основою дослідження з'явилися результати наукових праць в галузі теорії кадастрової оцінки земель, з загальної теорії земельного права, окремі теоретичні та монографічні дослідження з проблем державного кадастру нерухомості, проблемам встановлення і вдосконалення порядку проведення кадастрової оцінки земель.

Нормативну базу склали нормативно-правові акти з кадастрової оцінки земель.

Емпіричну базу дипломної роботи склали матеріали судової практики з регулювання кадастрової оцінки земель, а також практичної діяльності державних органів у сфері земельно-кадастрових відносин.

Структура роботи складається з вступу, трьох розділів, що включають десять підрозділів, висновків, списку в...