ною точкою в питаннях свободи волі мусульман і її межах. У цей час на розвиток Шаріату впливали демографічні та територіальні особливості мусульманського суспільства, а також його соціальний і політичний контекст. Найбільше значення мали періоди поширення мусульманства і звернення в Іслам великої кількості етнічних і культурних груп. Це давало певну характеристику політичної та соціальної природі мусульманської держави, і в сукупності впливало на формування Шаріату. [3, С. 145]

У ранні періоди Шаріат характеризувався нормами, які входили ще в общинний лад. Вони містили в собі елементи колективізму, милосердя і турботи про калік і знедолених. Також у цей час утворилися уявлення про те, що людина безсила перед Богом, а отже, підкоряється перед його волею. Коран вчив прояву терпіння і смирення. Також в Шаріаті була закріплено обов'язок мусульман беззаперечно підкорятися халіфу і державній владі.

Унаслідок містико-релігійної оболонки, який володів Шаріат, відбувалася затримка формування раціональних почав і логічно обгрунтованою внутрішньої системи, а також виявлялося вплив на складові правових конструкцій Шаріату і його понять. До VIII-IX ст. Шаріат переступає межі патріархально-общинного сприйняття світу, і відбувається його зіткнення з феодальними суспільними відносинами. Завдяки активності богословів-правознавців Шаріат став все більше рухатися у напрямку від божественного праворозуміння до раціоналістичного. Не заперечуючи найважливіших основ Шаріату, вчені-юристи розробили серію абсолютно нових правових норм, які мали чітко юридичну природу.

Головним бажанням Шаріату є оцінка різних життєво необхідних обставин з точки зору релігії. Адже не дарма ж норми шаріату застосовні тільки відносно мусульман і у відносинах між ними.

Мусульманське право являє собою систему правових норм, які виражені в релігійній формі і засновані на мусульманської релігії - Ісламі.

Іслам спирається на віру в те, що існуюче право було створено Аллахом, який в свою чергу доніс його до людини через свого пророка - Мухаммеда. Мусульманське право охоплює практично всі області соціального життя, в тому числі й ті, які не підлягають правовому регулюванню. Право Аллаха дається людині раз і назавжди, але його божественні відкриття потребують того, щоб їх правильно тлумачили і давали їм роз'яснення. Іслам є наймолодшою ??з трьох світових релігій, але, незважаючи на це, має величезне поширення. В ісламі присутній теологія, що встановлює основні концепції та уточнення того, у що повинен вірити мусульманський народ, що він повинен робити і чого не повинен.

На ранніх етапах розвитку Ісламу в рамках ісламського правознавства, або як його ще називають - фикха, богослов'я і правознавство були єдиним цілим. З часом на основі ісламського правознавства виникло сунітську богослов'я (калам), яке поступово домоглося незалежності саме як богослов'я, вільний від правознавства. Однак калам багатьма своїми коренями пов'язаний з правознавством. Адже завданням тлумачення Корану і пов'язування його з реальними потребами завжди пов'язувалася з дозволом спірних проблем релігійно-правового характеру. Навіть правники при вирішенні різних спірних питань спиралися на знання фахівців з Каламу. Для цього в Ісламі були розроблені методи, які різною мірою визнавалися і використовувалися різними школами Ісламського права:

...