йменованим, а тому не мав усталеної договірної конструкції. Лише з розвитком обороту і цивілістичної думки договір з надання послуг підводиться під одну з усталених конструкцій, при цьому найбільш підходящим видом договору в даному випадку став договір найму.

Після римських юристів оплатне послуги практично не розглядалися, і тому вони не знаходили свого подальшого правового розвитку аж до становлення буржуазного права.

Поняття послуги в буржуазному праві К.Маркс пов'язував з поняттям продуктивної праці. «У тих випадках, - писав К.Маркс, - коли гроші безпосередньо обмінюються на таку працю, який не виробляє капіталу, тобто на непродуктивну працю, ця праця купується як послуга ».

В 60-х роках минулого століття у вітчизняній цивілістиці і цивілістиці зарубіжних країн стали розмежовуватись договори надання послуг та договори на виконання робіт. Основу розмежування даних договорів становить та обставина, що зобов'язання з виконання робіт та зобов'язання з надання послуг опосередковує економічні відносини з надання послуг, але послуги мають двоякий характер (матеріальні і нематеріальні), що зумовило різницю в їх правовому регулюванні. У цей час цивилистами О.С. Іоффе, О.А. Красавчіковим до зобов'язань з надання послуг були віднесені договори доручення, комісії, зберігання, експедиції. У свою чергу О.А. Красавчиков подразделял обставини з надання послуг на три групи: транспортні, зв'язку та господарсько-побутові. Розподіл зобов'язань по групах передбачало, що термін «послуга» вживається не тільки в економічному, але і в правовому сенсі, коли під послугою слід було розуміти діяльність, здійснювану на виконання цивільного обов'язку і не пов'язану із створенням матеріалізованої результату.

Задоволення потреб громадян у сфері послуг було предметом складного, комплексного регулювання (цивільно-правового, адміністративного, фінансового). Так як цивільно-правові норми регулюють область майнових відносин, цивільно-правові зобов'язання з надання послуг регулювали лише відносини майнового порядку. Інші відносини у сфері обслуговування регулювалися іншими галузями права. Наприклад, відносини в галузі організації охорони здоров'я, освіти, туризму і т.д. регулювалися радянським адміністративним правом.

Розгляд вище дозволяє усвідомити особливості розуміння послуг виходячи з існуючого рівня розвитку цивільного права. Шлях, який пройшли послуги в своєму розвитку в рамках вітчизняного права, представляє собою завершення кола і, з відомими застереженнями, повернення до витоків сутності цього договору на більш пізньому етапі. З одного боку, договір надання послуг стоїть ближче до купівлі-продажу (продажу діяльності). Водночас конструкція купівлі-продажу дій незадовільна, оскільки зобов'язання з надання послуг, описується формулою «роблю, щоб ти робив», а з боку замовника послуг - «даю, щоб ти зробив». Даною формулою описуються послуги в ринкових відносинах.

1.2 Договір надання послуг у системі договірних зобов'язань

Якщо простежити походження гл.39 ГК на базі післяреволюційного цивільного права, слід визнати, що для відмежування договору послуг від суміжних договорів першорядну роль відігравало співвідношення цього договору з договором підряду.

Розмежування договорів возмездного надання послуг і підряду. Цивілісти довго с...