кону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» встановлює, що підприємство має право вступати в договірні відносини з будь-якими державними, кооперативними, громадськими та приватними підприємствами, установами та організаціями, з окремими громадянами, самостійно вибирати партнерів , у тому числі зарубіжних, для укладення договорів.

У ст.28 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» визначається, що відносини кооперативу з іншими підприємствами, установами та організаціями, а також з громадянами в усіх сферах господарської діяльності встановлюються на основі договорів (угод).

Стаття 24 Закону України «Про фермерське господарство» регламентує, що фермерське господарство самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію, на свій розсуд і на свій ризик підбирає партнерів з економічних зв'язків у всіх сферах діяльності, в тому числі іноземних, має право вступати в договірні відносини з будь-якими юридичними або фізичними особами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Згідно ст.626 ГК України договором є домовленість двох або більше сторін спрямована?? на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір є правовою формою (засобом) узгодження волі двох або декількох сторін, спрямованої на досягнення певного правового результату. За своєю правовою природою договір є угодою.

Господарський договір - це майнова угода суб'єкта підприємницької діяльності з іншим суб'єктом (контрагентом), яке регулює (встановлює, змінює, припиняє) зобов'язання сторін у сфері господарської і комерційної діяльності.

Ознаки господарського договору:

) завжди укладаються з господарської або комерційної метою для досягнення певних господарських результатів: виробництво або реалізація продукції, виконання робіт або надання послуг;

) діють окремі правила або положення щодо підстав їх укладання і змісту договірних зобов'язань;

) укладається між суб'єктами господарської (в тому числі підприємницької) діяльності або між одним або декількома такими особами, але не з господарюючим юридичною особою (наприклад, органом влади).

Для того щоб договір мав належну юридичну силу, він повинен відповідати ряду вимог закону, які прийнято називати умовами дійсності угоди:

) за змістом договору (зміст становлять умови договору);

) про наявність договірної правоздатності суб'єктів;

) про відповідність внутрішньої волі і волевиявлення сторін у договорі;

) за формою (господарські договори укладаються письмово і повинні бути підписані уповноваженими особами);

) про реальність договору, тобто напрямок волевиявлення сторін на досягнення певних юридичних наслідків,

) щодо дотримання спеціальних умов договору.

Професор А.М. Стативка здійснює класифікацію договірних відносин у сільському господарстві за трьома основними групами. До першої групи відносяться:

договори про спільну діяльність з виробництва певної продукції рослинництва і тваринництва;

договори про спільн...