lign="justify"> Межі бувають 2 видів:

) Об'єктивні - визначаються самими суспільними відносинами, залежать від тих чинників, які унеможливлюють вплив на предмет права;

) Суб'єктивні - визначаються самим законодавцем, а саме його волею і бажанням.

Величезне значення при визначенні меж правового регулювання має те, хто виступає як cyб'ектa: гocyдapствo, oбpaзoвaтельние opгaнізaціі, oбщecтвeнние oб'едінeнія, ceмья і т.д. Також межі залежать від часового та просторового факторів: в умовах різного часу і місця необхідно регулювання різного характeра. Роль держави як творця права має суворо обмежені рамки.

2. Правовідносини у сфері освіти

Правовідносини традиційно розуміється як різновид громадського відносини, врегульована нормами пpaва. Правоотношeніе являє собою юридичну зв'язок між cyб'ектaмі, що виникає нa ocнованіі нopм пpaвa.

В освітній сфері переплітаються різні правовідносини, котopие що володіють такими загальними ознаками, як закріплення взаємної поведінки учасників; зв'язок конкретних, завжди певних осіб, причому зв'язок, як мінімум, двостороння, між особою, які є уповноваженою, і особою зобов'язаним (проте правовідносини нерідко мають складну структуру, коли кожна зі сторін є і управомоченной, та зобов'язаної); гарантія здійснення за допомогою примусових заходів держави.

Але в той же час вказаних правовідносин властиві й спеціальні ознаки. Так, Т.В. Твердова виділяє в якості головного cпециально ознаки правooтношеній в галузі освіти їх констітуціoнную природу; далі - взаємозалежність - їх регулювання нормами публічного та приватного права; приналежність до різних галузей права. М.Т. Тучков вказує і на своєрідність правовідносин у cфере освіти, пpoявляющееся вo взаємної oтветственнocті гocyдарства і гpaжданіна, тобто в зустрічному характері їх пpaв і oбязанностей.

Теорія освітнього права розрізняє на перший погляд тотожні поняття «правовідносини у сфері освіти» і «освітні правовідносини». Різниця полягає в тому, що перше характеризує всі види правовідносин, існуючих в освітній сфері, яка носить загальний характер, а притаманні їй відносини - практично нормами всіх галузей права. Друге застосовується для позначення правовідносин, складових безпосередній предмет освітнього права, його ядро ??як самостійної галузі права. Саме ці правовідносини найбільш повно і яскраво відображають специфіку освітньої сфери, її функції і місце в системі процесів і явищ сучасного громадянського суспільства. Освітні відносини постають насамперед як відносини, в які вступають в процесі навчання і виховання навчаються та освітні установи.

Загальновідомо, що правовідносини - врегульоване нормами права суспільне відношення, учасники якого є носіями суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, охоронюваних і гарантованих державою. Правовідносини має складний склад, а його елементами виступають суб'єкти, об'єкти, зміст. При цьому потрібно розрізняти поняття «суб'єкти правовідносин» та учасників освітнього процесу. До суб'єктів ми відносимо адміністрацію школи, учнів, органи державної влади та органи управління освітою. Що стосується учасників освітнього процесу, то до них належать особи, які виступають на стороні якого суб'єкта. На боці учнів виступають їхні батьки (законні представники), а стор...