мулює цінності даної історично конкретної цивілізації, культури, нації, так само як і принципові особливості економічного, політичного, духовного розвитку, самобутність юридичних відносин в конкретної країни.

. Правова система характеризується здатністю до накопичення, зберігання і передачі відповідної інформації.

Це дає підстави деяким вченим стверджувати, що правова система є особливим різновидом соціально-правової пам'яті.

Перераховані риси свідчать про те, що правова система є багатоплановим явищем, яке включає цілий комплекс компонентів, які здійснюють нормативно-організоване вплив на суспільні відносини. Причому важливо зазначити, що правова система - це не механічна сума складових, а нове, соціально-політичне, ідеологічне, юридична якість, яка не властива окремим її частинам.

.2 Структура правової системи

правової суспільство юридичний

Загальновідомо, що правова система являє собою історично сформувалася систему взаємопов'язаних і взаємодіючих елементів правової реальності. Представляється вірним висновок дослідника Бесєдіна А.А. про те, що правова система починається тоді, коли ми «накладаємо» структуру на правову дійсність і починаємо «помічати» певну структуру.

Але структура системи це, перш за все, принцип побудови, принцип взаємозв'язку елементів (системоутворюючий фактор), який і визначає індивідуалізують, відмітні ознаки даної системи.

Як і всяка системне утворення правова система складається з взаємодіючих підсистем і елементів, а також володіє механізмом автономного існування. У цьому і полягає сутність будь-якого системного утворення.

Традиційно виділяються національні (внутрішньодержавні) правові системи та міжнародна правова системи.

Професор Матузов Н.І. писав, що національна правова система - органическій елемент конкретного суспільства, його історії, культури, традицій, соціального устрою, географічного положення і т.д. Те ж саме судження відноситься і до міжнародної правової системі, елементи якої і принципи функціонування обумовлені історично склалася формою міжнародних відносин.

Безумовно дані системи взаємодіють, але ставити питання про панування однієї над іншою некоректно, оскільки кожна виражає і забезпечує реалізацію волі різних пануючих суб'єктів. Не можна ставити питання про підпорядкування однієї правової системи іншою, оскільки у кожної з них свої сформувалися об'єктивно завдання та функції.

При цьому під структурою правової системи слід розуміти певний спосіб зв'язку її компонентів, який додає системі відносну стійкість і якісну відособленість.

Компоненти і структура правової системи у своїй сукупності зумовлюють її природу і якість.

В даний час у вітчизняній теорії права досить чітко позначилися три основні підходи до структури правової системи в її внутрішньодержавному розумінні.

При розгляді структури правової системи необхідно мати на увазі, що в якості основного елемента вона включає в себе право, яке є результатом взаємодії держави і суспільства у створенні містяться в правових нормах легітимних приписів, що виражають основний зміст суспільної правосвідомості і рівень його розвитку в усіх ...