Правове регулювання договірних відносин у сільському господарстві України

ложення про купівлю - продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом (додаток А).

Заготівельник (контрактантом) може виступати закупівельне або переробне підприємство, таким чином, контрактантом може бути підприємство чи організація, тобто юридична особа, відповідно до своїх установчих документів здійснює закупівлю сільськогосподарської продукції. Виконавцем державного замовлення є недержавне сільськогосподарське підприємство.

У договорах контрактації повинні передбачатися:

види продукції (асортимент);

номер державного стандарту або технічних умов;

гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин;

кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника;

ціна за одиницю;

загальна сума договору;

порядок і умови доставки;

терміни здачі - приймання продукції;

обов'язки контрактанта з надання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства;

взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними умов договору,

інші умови, передбачені Типовим договором контрактації сільськогосподарської продукції, затвердженим у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Виробник повинен не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до початку заготівлі продукції повідомити контрактанта про кількість і строки здачі сільськогосподарської продукції, пропонованої до продажу, та погодити календарний графік її здачі. Контрактант зобов'язаний прийняти від виробника всю пред'явлену ним продукцію на умовах, передбачених у договорі.

У договорі контрактації можуть передбачатися обсяги сільськогосподарської продукції, приймання якої контрактант здійснює безпосередньо у виробника, та продукції, яка доставляється безпосередньо виробником торговельним підприємствам. Решта продукції приймається контрактантом на визначених договором приймальних пунктах, розташованих у межах адміністративного району за місцезнаходженням виробника. Сторони можуть встановлювати такі способи прийняття продукції:

замовник приймає продукцію безпосередньо у виробника;

замовник приймає продукцію на своїх приймальних пунктах (складах, елеваторах);

виробник доставляє продукцію третім особам за рішенням контрактанта.

Для договору контрактації характерно також те, що він може передбачати обов'язок контрактанта надавати виробнику певну допомогу в організації виробництва і здачі продукції, в забезпеченні господарства тарою і пакувальними матеріалами. Транспортні витрати на перевезення продукції за договором контрактації покладаються на виробника за цінами, встановленими перевізником. Адже обов'язком контрактанта є надання допомоги у транспортуванні сільськогосподарської продукції на приймальні пункти. Контрактант зобов'язаний прийняти поставлену продукцію на своєму приймальному пункті або у виробника в обумовлений термін, не допускаючи простою транспортних засобів виробника. Забезпечення виробників тарою та необхідними матеріалами для пакування продукції здій...



Предыдущая страница | Страница 8 из 10 | Следующая страница