снюється у кількості, порядку та строки, передбачені договором.

Також в обов'язки контрактанта щодо сприяння виробникам в організації виробництва сільськогосподарської продукції можуть бути віднесені такі види допомоги: надання пільгових кредитів на придбання палива, сприяння в постачанні сільськогосподарської техніки, мінеральних добрив, хімічних засобів захисту рослин, організація передачі в оренду техніки в період збирання врожаю, транспортування, зберігання сільськогосподарської продукції, а також спеціальні консультації з питань рослинництва, тваринництва, агротехніки.

За нездачу сільськогосподарської продукції у строки, передбачені договором контрактації, виробник сплачує контрактанту неустойку в розмірі, встановленому договором, якщо інший розмір не передбачено законом. За невиконання зобов'язання щодо приймання сільськогосподарської продукції безпосередньо у виробника, а також у разі відмови від приймання продукції, пред'явленої виробником у строки і в порядку, що погоджені сторонами, контрактант сплачує виробнику штраф у розмірі п'яти відсотків вартості неприйнятої продукції, враховуючи надбавки і знижки, а також відшкодовує завдані виробникові збитки, а щодо продукції, яка швидко псується, - повну її вартість. У разі якщо продукція не була своєчасно підготовлена ??до здавання - приймання і про це не було попереджено контрактанта, виробник відшкодовує контрактанту завдані цим збитки.

До особливостей договору контрактації відносяться предметом договору, як правило, їм є сільськогосподарська продукція в первинному (сиром) вигляді, або, що пройшла первинну обробку, стороною договору виступає державне заготівельне підприємство, метою договору є виконання державного замовлення з задоволенню державних потреб у сільськогосподарській продукції або сировину. У ознаки договорів контрактації сільськогосподарської продукції підпадають договори, укладені між недержавним господарським товариством (наприклад, приватним цукрозаводом) та фермерським господарством на закупівлю цукрових буряків за умови, що у цукрового заводу існує державне замовлення на закупівлю цукру, а у фермерського господарства - державне замовлення на закупівлю цукрових буряків за умови, що цукровий завод виступає закупщиком від імені держави, в його інтересах і за державні кошти. У цьому випадку державне замовлення, який доводиться до виробника сільськогосподарської продукції на поставку сировини і до переробника сировини на продовольство, можна вважати комплексним державним замовленням.

Основою правового регулювання договорів купівлі - продажу в аграрній сфері є норми цивільного та господарського права. Особливостями аграрного договору купівлі - продажу є його предмет, яким виступає сільськогосподарська продукція, терміни і специфічні умови її зберігання і транспортування, які випливають з властивостей цієї продукції. В іншому такі договори не містять відмінностей від інших різновидів цивільно - правових та господарсько - правових договорів купівлі - продажу.

Суб'єкти аграрного підприємництва в процесі реалізації виробленої ними сільськогосподарської продукції укладають договори поставки. Договір поставки є одним з видів договору купівлі-продажу, в якому регулюються відносини між продавцем і покупцем, відмінністю договору купівлі - продажу від договору поставки є те, що договір поставки укладається між двома особами з метою поставки...